Українські народні прислів*я та приказки

НАРОД СКАЖЕ, ЯК ЗАВ"ЯЖЕ!

Про дружбу і гостинність

Для приятеля нового не пускайся старого.

* * *

Скажи мені, хто твій товариш, - тоді я скажу, хто ти.

* * *

З ким поведешся, того й наберешся.

* * *

З добрим поживеш - добро переймеш, а з лихим зійдешся - того й наберешся.

* * *

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

* * *

З добрими людьми завжди згоди можна дійти.

* * *

Хто до кого пристає, таким і стає.

* * *

Лихий доброго псує.

* * *

Вірний приятель - то найбільший скарб.

* * *

В пригоді пізнавай приятеля.

* * *

Друга шукай, а найдеш - тримай.

* * *

Приятелева вода лучча ворогового меду.

* * *

Поміч у свій час - як дощ у засуху.

* * *

Одна головешка і в печі гасне, а дві і в полі горять.

* * *

Біля сухого дерева й сире горить.

* * *

В лиху годину узнаєш вірну людину.

* * *

Друзі пізнаються в біді.

* * *

Давніх друзів забувають, а при горі споминають.

* * *

Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.

* * *

З добрим дружись, а лихих стережись.

* * *

Чим багаті, тим і раді.

Набралося гостей з усіх волостей.

* * *

Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати, - хоч зимуй!

* * *

Що не є в печі, те й на стіл мечи!

* * *

Що хата має, тим і приймає.

* * *

Сідайте, хай ноги для дороги!

* * *

Гість - як невільник: де посадять, там і сидить.

* * *

На ласий кусок найдеться куток.

Про здоров'я, хворість, старість, смерть

Здоров'я всьому голова.

* * *

Найбільше багатство - здоров'я.

* * *

В здоровому тілі - здоровий дух.

* * *

Здоровий, як хрін. Здорова, як вода.

* * *

Веселий сміх - здоров'я.

* * *

Молодого кров гріє.

* * *

Світ великий - було б здоров'я!

* * *

Загоїться, поки весілля скоїться.

* * *

Здоров'я виходить пудами, а входить золотниками.

* * *

Добрі жорна все перемелють.

* * *

На добрий камінь що не дай, то змеле.

* * *

Хоч мале, та вузлувате.

* * *

Поганому животу і пироги вадять.

* * *

На плохенький животик і мед не йде в ротик.

* * *

Коли немає сили, то й світ не милий.

* * *

Пар кісток не ломить.

* * *

Здоров'я маємо - не дбаємо, а погубивши - плачемо.

* * *

Держи голову в холоді, а ноги в теплі - будеш жить вік на землі.

* * *

У ворожки лікуватись - без здоров'я остатись.

* * *

Надвоє бабка ворожила: або вмре, або буде жива.

* * *

Ворожка - на той світ дорожка.

* * *

Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють.

* * *

Не смерть страшна, а недуга.

* * *

Де болить - там і торкаєш кожну мить.

* * *

Перейшов на ліки - пропав навіки!

* * *

Хвороба нікого не красить.

* * *

Біль без язика, але каже, де болить.

* * *

Болить бік дев'ятий рік, та й досі до болю не привик!

* * *

Червоне яблучко, та всередині черв'ячок.

* * *

Капуста гарна, та качан гнилий.

* * *

Верба товста, та всередині пуста.

* * *

Великий дуб, та дуплинастий, а маленький - та натоптаний.

* * *

Скрипливе дерево довго живе.

* * *

Скрипливе дерево здорове перестоїть.

* * *

Скрипуче колесо довше ходить.

* * *

Молодість - буйність, а старість - не радість.

* * *

Золотий час - юнацькі літа!

* * *

Двічі молодим не бути.

* * *

Літа пливуть, як вода!

* * *

Запізнайте світа, поки служать літа!

* * *

Рожа червона, та й та блідне.

* * *

На свіжий цвіт і бджола сідає, а зів'ялий обминає.

* * *

Нове ситечко на кілочку, а як пристаріється - садять квочку.

* * *

Проти віку нема ліку.

* * *

Був кінь, та з'їздився.

* * *

Старий багато знає, а ще більше забув.

* * *

Забув віл, як телям був.

* * *

Старий хоче спати, а молодий - гуляти.

* * *

Старому подушечки, а молодому ігрушечки.

* * *

Старе -як мале: що побачить, того й просить.

* * *

Їв би паляниці, та зубів нема.

* * *

Кортить бабі шкуринка, та не вкусить.

* * *

Старий кіт, а масло любить.

* * *

Добрі ті зуби, та кисіль їдять!

* * *

Кисіль зубів не псує!

* * *

Не по зубах мені ці горішки!

* * *

Як молодим був, то сорок вареників з'їдав, а тепер хамелю-хамелю і насилу п'ятдесят умелю!

* * *

Старому та слабому годи завше, як малому.

* * *

Сподівався дід на обід, та й, не ївши, спати ліг.

* * *

Старому від хати вже нікуди шкандибати!

* * *

Старому піч - як малому колиска.

* * *

Годуй діда на печі, бо й сам будеш там!

* * *

Саме варило бабу постарило.

* * *

Пішли мої літа, як вітер круг світа.

* * *

Пройшов вік, як батогом хляснув!

* * *

Старій бабі і на печі ухаби.

* * *

Не буде баба дівкою.

* * *

І чорт на старість в монахи пішов!

* * *

Згадала баба дівич-вечір.

* * *

Старість то старість, а без віжок не вдержиш!

* * *

Пішов наш старий у танець, як мокрий горобець.

* * *

Був колись горіх, та звівся на сміх.

* * *

Старий, як світ.

* * *

І не мірошникує, а голова борошном припала.

* * *

Старість іде і хвороби веде.

* * *

Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом.

* * *

Старість - не радість, горб - не користь.

* * *

Старість - не радість, а смерть - не весілля.

* * *

Старість - не радість, а вмирать не хочеться.

* * *

Одної смерті не минеш, а двох не буде.

* * *

Смерть одна, а хвороб багато.

* * *

Смерть та родини не ждуть доброї години.

* * *

Смерть вістки не посилає.

* * *

Смерть не за горами, а за плечами.

* * *

Пішов на дно раків ловить!

* * *

Недовго вже йому ряст топтати!

* * *

Як хрипить у грудях, не буть йому в людях.

* * *

Перед смертю не нажитися.

* * *

Уже я поправлюсь, мабуть, попові в калитку.

* * *

Нашій Катрі полегшало: то не їла, а тепер і не балакає.

* * *

Горе тому, що земля на йому!

* * *

Мертвого з гробу не вертають,

* * *

З могили і калачем не виманиш!

* * *

Лучче годувати, як поминати.

* * *

Боятися смерті - на світі не жить!

* * *

Смерть боїться того, хто з нею бореться.

Про сім"ю

Нема кращого друга, як вірна супруга.

* * *

Без вірного друга великая туга.

* * *

У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.

* * *

Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.

* * *

Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина - мені жінку родила.

* * *

Як люба дружина, то люба й в ряднині.

* * *

Хоч нема що з'їсти, аби було з ким сісти.

* * *

Нащо й клад, коли в сім'ї лад.

* * *

Живуть між собою, як голубів пара.

* * *

Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.

* * *

Три друга: батько, мати та вірна жінка. Чоловік та жінка - одна спілка.

* * *

Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!

* * *

З добрим подружжям і горе розгорюєш.

* * *

Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!

* * *

Жона держить дом за три угли, а муж за четвертий.

* * *

Іван плахту носить, а Настя булаву.

* * *

Гарна пава пером, а жінка норовом.

* * *

Добра жінка мужові своєму вінець, а зла - кінець.

* * *

Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.

* * *

Від сердитої жінки постарієш, а від доброї - помолодієш.

* * *

Від огня, води і злої жони - боже борони!

* * *

Лучче їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.

* * *

Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.

* * *

Жінка не черевик - з ноги не скинеш.

* * *

І в лиху годину не кидай дружину!

* * *

Хоч ох, та вдвох!

* * *

Куди голка - туди й нитка, куди чоловік- туди й жінка.

* * *

Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.

Знання та вміння

• Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
• Борода не робить мудрим чоловіка.
• В умілого і долото рибу ловить!
• Вік живи — Вік учись.
• Вчення в щасті красить, а в нещасті тішить.
• Вченому світ, а невченому тьма.
• Гарно того вчити, хто хоче все знати.
• Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
• Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
• Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
• Грамотний — видющий і на все тямущий.
• Дарма, що малий, а й старого навчить!
• Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
• Дивиться рідко, та густо бачить.
• Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
• За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
• За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
• За одного вченого дають десять невчених.
• За одного грамотного сім неграмотних дають.
• Знає, на чім світ стоїть!
• Знання робить життя красним.
• І з сивою бородою не все розум приходить!
• І сила перед розумом никне!
• Книга вчить, як на світі жить.
• Кожна голова має свій розум.
• Кожна пригода — до мудрості дорога.
• Людей питай, а свій розум май!
• Молоде орля, та вище старого літає!
• Мудра голова не дбає на лихі слова.
• Мудрій голові досить два слова!
• Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
• Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
• На те й голова, щоб у ній розум був.
• Навчай інших — і сам навчишся.
• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
• Наука не йде на бука!
• Наука не пиво: в рот не віллєш!
• Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
• Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
• Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
• Не краса красить, а розум.
• Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
• Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
• Не перо пише, а розум.
• Не питай старого, а бувалого.
• Один розум добре, а два ще краще!
• Одна розумна голова добре, а дві ще краще!
• Око бачить далеко, а розум ще дальше.
• Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
• Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.
• Треба розумом надточити, де сила не візьме.
• У сусіда ума не позичиш.
• Усякому на старість розуму прибавиться.
• Учений іде, а неук слідом спотикається.
• Учись змолоду — пригодиться на старість!
• Учись — на старість буде як нахідка!
• Розумний батько сина опитати не соромиться.
• Розумний всякому дає лад.
• Розумну річ приємно й слухать.
• Розум — скарб людини.
• Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
• Сила та розум — краса людини.
• Сила уму уступає!
• Скільки голів, стільки й умів!
• Старого горобця на полові не обдуриш.
• Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
• Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
• Хто грамоти вміє, той краще сіє.
• Хто добре учиться, той буде й добре робить.
• Хто знання має, той мур зламає.
• Хто людей питає, той і розум має.
• Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
• Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
• Чоловік розуму вчиться цілий вік.
• Шануй учителя, як родителя!
• Щастя без розуму — торбина дірява.
• Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
• Що голова, то й розум!
• Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
• Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
• Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
• Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
• Яка головонька, така й розмовонька!
• Які літа — такий розум!

  природа, її явища

• • На новий рік прибавилось дня на заячий скік.
  • Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
  • Мороз не велик, та стоять не велить.
  • Буває март за всіх варт.
  • Як прийде марець, то замерзне старець.
  • Вночі тріщить, а вдень плющить.
  • Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.
  • Блискавка блисне — й камінь трісне.
  • До першого грому земля не розмерзається.
  • Грім гримить — хліб буде родить.
  • Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
  • Кинь ячмінь в болото — вбере тебе в золото.
  • Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
  • Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.
  • Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай.
  • Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
  • Як прийшов май — у землю дбай, прийшов іюнь — хоч сій, хоч плюнь!
  • Майська роса коням краще вівса.
  • Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!
  • Ярь — наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.
  • Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.
  • Сій овес в кожусі, жито в брилі.
  • Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.
  • Посій в пору, будеш мати зерна гору.
  • Хто рано посіє, рано й пожне.
  • Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку.
  • Сій хліб у годину — будеш їсти кожну днину.
  • Посієш вчасно, то і вродить рясно.
  • Не вважай на урожай, а гречку сій.
  • Весна днем красна, а на хліб тісна.
  • Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
  • Де багато пташок, там нема комашок.
  • Як багацько птиць — не буде гусениць.
  • Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть.
  • діждемо літа та нажнемо жита — по ставимо в копки та вдаримо гопки.
  • Раді люди літу, а бджоли цвіту.
  • Раз літо родить.
  • Двічі літа не буває.
  • Влітку один тиждень рік годує.
  • Літо на зиму робить.
  • Літо збирає, а зима з'їдає.
  • Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
  • Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
  • Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.
  • Як зелене жати, то нічого не мати.
  • Садок літом — як кожух зимою.
  • Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
  • Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!
  • Зима спита, де літом був.
  • Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.
  • Сім год мак не родив і голоду не було.
  • Як уродить метлиця, буде хліб сниться.
  • Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.
  • Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
  • Трапляється і такий год, що на день по сім погод.
  • І за доброї години ожидай лихої днини.
  • У петрівку день — рік.
  • Восени ложка води, а цебер грязі.
  • Не вважай на врожай, а жито сій,- то хліб буде.
  • Прийшов спас — держи рукавиці про запас.
  • Прийде врем'ячко — достигає яблучко й само відпаде.
  • Восени і курчата курми будуть.
  • Восени і горобець багатий.
  • Осіння муха боляче кусає.
  • Пищить снігур — скоро зима буде.
  • Синиця пищить — зиму віщить.
  • Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
  • Сумний грудень і в свято, і в будень.
  • Зимою сонце світить, та не гріє.
  • Зимове сонце — як вдовине серце.
  • Зимне тепло — як мачушине добро.
  • Зимою сонце крізь плач сміється.
  • Як зазиміє, то й жаба оніміє.
  • Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
  • Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
  • Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
  • Зимою деньок, як комарів носок.
  • Зимова днина така: сюди тень, туди тень, — та й минув день.
  • Якби не зима, то б літо було довше.
  • Зимою бійся вовка, а літом мухи.
  • Зима без снігу — літо без хліба.
  • Багато снігу — багато хліба.
  • Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
  • В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.

  • Праця

    • Бджола мала, а й та працює.
    • Без діла жить — тільки небо коптить.
    • Без діла слабіє сила.
    • Без охоти нема роботи.
    • Без роботи день роком стає.
    • Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
    • Без труда нема плода.
    • Будеш трудиться — будеш кормиться.
    • Губами говори, а руками роби!
    • Де руки й охота, там скора робота.
    • Для нашого Федота не страшна робота.
    • Діло майстра величає!
    • Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
    • Добре роби — добре й буде!
    • Добрий початок — половина діла.
    • Добра пряха на скіпку напряде.
    • Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
    • За один раз не зітнеш дерева враз.
    • Заклопотався, як квочка коло курчат.
    • Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
    • Кожна пташка своїм дзьобиком живе.
    • Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
    • Коли почав орати, то у сопілку не грати!
    • Лежачого хліба ніде нема.
    • Маленька праця краща за велике безділля.
    • На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
    • На охочого робочого діло найдеться.
    • Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
    • Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
    • Не дивись на чоловіка, а на його діло.
    • Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
    • Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
    • Не одежа красить людину, а добрі діла.
    • Не святі горшки ліплять, а прості люди.
    • Не сокира теше, а чоловік.
    • Недаром говориться, що діло майстра боїться.
    • Печені голуби не летять до губи.
    • Під лежачий камінь вода не тече.
    • Поки не упріти, поти не уміти.
    • По роботі пізнати майстра.
    • Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
    • Працює, як чорний віл.
    • Працюй, як коняка, а їж, як собака.
    • Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
    • Рання пташка росу оббиває.
    • Роби до поту, а їж в охоту!
    • Робить, як чорний віл.
    • Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
    • Старається, як мурашка.
    • Того руки не болять, що уміють.
    • Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
    • Труд чоловіка кормить.
    • Трудова копійка годує довіку.
    • Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
    • Хто багато робив, той і багато знає.
    • Хто в роботі, той і в турботі.
    • Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
    • Хто робить кревно, той ходить певно.
    • Хто що вміє, то і сіє.
    • Хто що знає, тим і хліб заробляє.
    • Чесне діло роби сміло!
    • Щира праця мозолева.
    • Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
    • Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
    • Як без діла сидіти, то можна одубіти.
    • Як дбаєш, так і маєш.
    • Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

    Господарство

    • Хату руки держать.
    • Нова хатка — нова гадка.
    • Без хазяїна й двір плаче.
    • Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки — хата.
    • Всякий двір хазяйським оком держиться.
    • Хазяйське око товар живить.
    • Свій глаз — алмаз, чужі руки — круки.
    • В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
    • У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
    • Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
    • Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
    • Роби на дворі — буде й в коморі.
    • Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
    • Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
    • Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
    • На чорній землі білий хліб родить.
    • На добрій землі що не посієш, те й вродить.
    • Жита ростуть, як з води йдуть.
    • Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
    • Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
    • Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
    • Не земля родить, а руки.
    • Хто землі дає, тому й земля дає.
    • Дай землі, то й вона тобі дасть.
    • Давай нивці, то й нивка дасть.
    • Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
    • Де господар не ходить, там нивка не родить.
    • Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
    • Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
    • Як мілко орати, краще випрягати.
    • Де оре сошка, там хліба трошки.
    • Глибше орати — більше хліба жувати.
    • Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
    • Сій не пусто, то збереш густо.
    • Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте — собі шкоди надієте!
    • Хто хоче збирати — мусить добре засівати.
    • Що посіяв, те і вродить.
    • Яке посієш, таке і пожнеш.
    • Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
    • Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
    • Хліб усьому голова.
    • Як хліб буде, то й все буде.
    • Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
    • Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.
    • На вітер надіяться — без мелива бути.
    • Зерно до зерна — та й мірка повна.
    • Де борошно, там і порошно.
    • З гречки та проса — і каша й паша.
    • З поганої трави — погане й сіно.
    • Яка трава, таке й сіно.
    • Яка пшениця, така й паляниця.
    • Яка яблунька, такі й яблука.
    • Яка грушка, така й юшка.
    • Яка прядка, така й нитка.
    • Яка пряжа, таке й полотно ляже.
    • Кожному овочеві свій час.
    • Аби цвіт, а ягідки будуть.
    • Не з кожного цвіточка ягідочка!
    • Терен груш не родить.
    • Буряк — не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
    • Пусти осот в огород — огірків не буде.
    • Не вродив мак — пробудемо й так.
    • Сади дерево ззамолоду — на старість як нахідка.
    • Корова в дворі — харч на столі.
    • Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
    • Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
    • Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
    • Любиш поганяти, люби й коня годувати.
    • Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
    • Даси коневі полови — будеш робить поволі.
    • Гладь коня вівсом, а не батогом!
    • На батозі далеко не поїдеш.
    • Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком!
    • Хто коня годує, той дома ночує.
    • В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині.
    • Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
    • Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
    • На те коня кують, щоб не спотикався.
    • Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
    • У доброго коня верстви не довгі.
    • Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
    • Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
    • Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
    • Пропав батіг — пропадай і пужално!
    • Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
    • Як снасть ламається — то чоловік ума набирається, а як худоба пристає — то чоловікові ума не стає.
    • Як добрий став — риба буде, а стече став — болото буде.
    • Погана сітка — для риби не клітка.
    • Час не віл — його не налигаєш!
    • Згаяного часу і конем не доженеш.
    • На годину спізнився — за рік не доженеш.
    • Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
    • Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину.
    • Літом хто гайнує, той зимою голодує.
    • Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
    • Десять років мак не родив і голоду не зробив.

      Козацтво

      • Без гетьмана військо гине.
      • Береженого Бог береже, а козака — шабля стереже.
      • Бог не без милості, козак не без долі (щастя).
      • Бог створив всіх людей козаками, але деякі про це забули
      • Справжній козак — вільна людина по волі Божій, а не царській чи панській
      • Всі козаки — отамани
      • Всі люди — козаки, всі козаки — отамани
      • Всі люди — козаки і від козаків ведуться, але деякі про це забули
      • Гетьман знає, що в нас нічого немає.
      • Де байрак, там і козак.
      • Де два козаки, там три гетьмани.
      • Де козак, там і слава.
      • Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.
      • До булави треба голови.
      • Добрий козак баче, де отаман скаче.
      • Дожились козаки — нема ні хліба, ні габаки.
      • За наше жито та ще нас бито.
      • Звання козацьке, а життя собацьке.
      • Зроду-віку козак не був і не буде катом!
      • Козак з біди не заплаче.
      • Козак з бідою, як риба з водою.
      • Козак з Дону — козак зроду.
      • Козак не боїться ні тучі, ні грому.
      • Козак оженився, наче упився.
      • Козак хороший, та нема грошей.
      • Козак у дорозі, а надія в Бозі.
      • Козаки, як діти: хоч багато — поїдять, хоч трохи — наїдяться.
      • Козакові воєвода — велика невгода.
      • Козацькому роду нема переводу.
      • Місяць — козаче сонце.
      • На козаку й рогожа пригожа.
      • Налякали їжака голою сракою.
      • Не так тії пани, як підпанки.
      • Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.
      • Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
      • Не усе ж то козак, що списа має.
      • От тобі хомут і дуга — тобі я більше не слуга.
      • Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).
      • «Пугу! Пугу!» — «Козак з Лугу»
      • Січ — мати, а Великий Луг — батько.
      • Скажи, враже, як пан каже.
      • Сніп з бородою, а козак з молодою.
      • Степ та воля — козацька доля.
      • Терпи козаче, отаманом будеш.
      • Терпи, козаче, горе — будеш пити мед.
      • Терпи, хлопче, козаком будеш.
      • Три пани, два отамани, а один підданий.
      • Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?
      • Хліб та вода — то козацька їда.
      • Хоч і спина гола, аби своя воля.
      • Хто любить піч, тому ворог Січ.
      • Чоловік без волі, як кінь на припоні.
      • Щирий козак ззаду не нападає.
      • Що з бою взято то свято.
      • Що нам холод, коли козак молод!
      • Якби хліб та одежа, то козак і вмер би лежа.
      • Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.
      • Шануйте за життя, а після смерті хоч паркан підіпріть

      • Кохання

        • Болить серденько, та плакать стидненько!
        • В неї брови до любові, а устоньки до розмови.
        • Волос сивіє, а голова шаліє.
        • Вона за ним сохне, а він і не охне.
        • Гарна дівка, як маківка.
        • Гонить дівка парубка, а сама від нього не йде.
        • Дай серцю волю — заведе в неволю.
        • Дівчина, як берізонька, сережками завішана.
        • Дівчина, як квіточка, — з нею рай, а чужої молодиці не займай!
        • Дівчина, як тінь: ти за нею — вона від тебе, ти від неї — вона за тобою.
        • Дівчина — як у лузі калина
        • До любої небоги нема далекої дороги.
        • Душа душу чує, а серце серцю вість подає.
        • З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.
        • Закохався, як чорт в суху вербу.
        • Їж з голоду, а люби змолоду.
        • Казала дівка: «Семене, не притуляйся до мене!» А сама тільки того й хоче!
        • Кого кохає, за тим і зітхає.
        • Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же!
        • Коли любиш — так женись, а не любиш — відступись!
        • Кому — як мара, йому — як зоря.
        • Кохання не запобіжиш зарання.
        • Краснеє личко — серцю непокій.
        • Кров не вода, а серце не камінь.
        • Куди серце летить, туди й око глядить.
        • Люби мене в будень, а в неділю, як приберуся, то й на тебе не подивлюся.
        • Любиш — люби, а не любиш — не води.
        • Люблю свою любку, як голуб голубку!
        • Любов — не пожежа, займеться — не згасиш.
        • Любов сильніше смерті.
        • Любов, як перстень, не має кінця.
        • На любов і смак товариш не всяк.
        • Не кожна ж Ганна й гарна!
        • Не поможуть і чари, як хто кому не до пари.
        • Невесело в світі жити, як нема кого любити.
        • Нехай мене той займає, хто кохання в серці має!
        • Нехай мене той голубить, а хто вірно мене любить!
        • Нужда в вікно, а любов у двері.
        • Не вповала на худобу, а вповала на уроду.
        • Не втаїться кохання, як у мішку шило.
        • Полюби нас так, а з грішми — то в'язне й дяк.
        • Полюбиться сатана краще від ясного сокола.
        • Різні по вдачі — міцні на любов.
        • Рукавом сльози втирає, а очима на парубків зиркає.
        • Серце ні на що не вважає — свою волю має.
        • Силою не буть милою.
        • Старого любить — тільки дні губить.
        • Старої любові й іржа не їсть.
        • Сухар з водою, аби, серце, з тобою.
        • Така гарна пика, що як виглянула із вікна, то три дні собаки гвалтували.
        • Така ладна, що як на двір вийде, то всі пси брешуть.
        • Так любить, як порох у оці.
        • Так мене, мамо, хлопці люблять, що за кулаками світу не бачу.
        • Так тебе люблю, що як не ваджу, то вдень спати не можу!
        • У дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски.
        • У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.
        • Хороша, хоч води з лиця напийся.
        • Хороший, як Микитина свита навиворіт.
        • Хоч у курені, аби до серця мені.
        • Хоч борщ без сала, аби душа пристала.
        • Хоч ти і люба, а не добирайся до мого чуба!
        • Хто любить ревне, жаліє певне!
        • Хто любить, той того й голубить.
        • Хто п'яницю полюбить, той вік собі згубить.
        • Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна, як придивилась, то й сказилась!
        • Як гляне — серце в'яне.
        • Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці!
        • Як не бачу — душа мре, а побачу — з душі пре.
        • Якби літа вернулися, то б ще хлопці горнулися!

        • Шлюб[ред.]

          • Не з багатством жить, а з людиною!
          • Краще на вбогій жениться, чим вік з багатою волочиться.
          • Бери жінку в одній льолі, аби була до любові.
          • Поберімося, небого, в тебе мало, а у мене нема й того.
          • Бідному жениться, то день укоротиться.
          • Коли убогому жениться, то й ніч мала.
          • Чиє весілля, того й музики.
          • Чужим пивом свадьби не одбудеш.
          • На двох весіллях зразу не танцюють.
          • Не спаруєш голубки до півня, бо голубка півневі не рівня.
          • Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде.
          • Кого любиш, того сам даруєш, від нелюба не приймаєш.
          • Краще в ставку потопати, як з нелюбим шлюб узяти!
          • Краще полин їсти, ніж з нелюбим за стіл сісти!
          • Панське кохання — гірке горювання.
          • Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
          • Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі.
          • Кому калач пікся, а кому довівся!
          • Тоді він буде жениться, коли бики почнуть телиться!
          • Хороший парубок, хоч води напийся, та й досі не женився!
          • Не ходи по полю, не топчи куколю, не лупай очима, — не твоя дівчина!
          • Не ходи й порогів не оббивай, бо зятем не будеш.
          • Не микуляй очима, як не твоя дівчина.
          • Не буде Галя — буде другая.
          • Парубок жениться — любу бере, вдовець жениться — хто за нього йде.
          • Буду сива, як вівця, а не піду за вдівця.
          • Личко дівку віддає.
          • З гарною одружиться — єсть на кого подивиться!
          • З краси не пити роси.
          • З красивого лиця води не пити.
          • Не шукай красоти, а шукай доброти.
          • Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
          • Добра дівка: як старости йдуть, тоді хату мете.
          • Вибирай жінку на цілий вік.
          • Перше чим одружитись, треба роздивитись.
          • Нежонатого не посилай в старости, бо як гарна дівка — переб'є.
          • Дівка на порі — женихи у дворі.
          • Сватає сім, а дівка буде не всім.
          • Сватає сто душ, а чоловік буде лише один.
          • Засватана дівка усім гарна.
          • Тоді дівка пишна, як заміж вийшла.
          • Лучче женись, а на чужу жінку не дивись.
          • Бачать очі ревниві дальше, ніж орлині.
          • Трудно дівку силувати заміж, як парубок не бере.
          • Сиділа дівка та й висиділа дідька.
          • Хоч за старця, аби не остаться.
          • Хоч за вола, аби дома не була.
          • З богом, Парасю, як люди трапляються.
          • Одказлива дівка до сивих волос додівує.
          • Сиди до сивої коси, а за ледащо заміж не йди!
          • Кожній свашці по ковбасці.
          • Свасі перша чарка й перша палка.
          • Заміж іти — не дощову годину перестоять.
          • Не все те правда, що на весіллі співають.
          • Хто рано одружиться, той вік не натужиться.
          • Одрізана скиба од хліба.(Віддана заміж.)
          • Кожна птиця знайде свого Гриця.
          • Яку йому кару дати? — Оженить його, то буде знати!
          • Ожени його, він сам пропаде.
          • Ненадовго старий жениться: як не вмре, то жінка покине.
          • За старого піду — соломкою накрию, а молодого сама нагрію.
          • Хоч і сова, аби з другого села!
          • Не зітхай важко, не віддамо далеко, — хоч і за курицю, та на свою вулицю.
          • Ще молоко на губах не обсохло, а він жениться задумав!
          • Постав мені хату з лободи, а в чужую не веди!
          • Солом'яний парубок золоту дівку бере.
          • Не нашого пера пташка у Івашка.
          • Не плач, небого, що йдеш за нього, — нехай плаче він, що бере біду в дім.
          • Ну й пара! — чорт сім пар лаптів стоптав, поки їх спарував.

          Родина та родинні стосунки[ред.]

          • Нема кращого друга, як вірна супруга.
          • Без вірного друга великая туга.
          • У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
          • Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
          • Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина — мені жінку родила.
          • Як люба дружина, то люба й в ряднині.
          • Хоч нема що з'їсти, аби було з ким сісти.
          • Нащо й клад, коли в сім'ї лад.
          • Живуть між собою, як голубів пара.
          • Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
          • Три друга: батько, мати та вірна жінка. Чоловік та жінка — одна спілка.
          • Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!
          • З добрим подружжям і горе розгорюєш.
          • Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
          • Жона держить дом за три угли, а муж за четвертий.
          • Іван плахту носить, а Настя булаву.
          • Гарна пава пером, а жінка норовом.
          • Добра жінка мужові своєму вінець, а зла — кінець.
          • Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.
          • Від сердитої жінки постарієш, а від доброї — помолодієш.
          • Від огня, води і злої жони — боже борони!
          • Лучче їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.
          • Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.
          • Жінка не черевик — з ноги не скинеш.
          • І в лиху годину не кидай дружину!
          • Хоч ох, та вдвох!
          • Куди голка — туди й нитка, куди чоловік- туди й жінка.
          • Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.
          • Як чоловік жінку не любить, то й добра лихою буде.
          • Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.
          • Той сам себе губить, що чужую жону любить.
          • Сім'я міцна — горе плаче!
          • За молодим жити весело, а за старим — затишно.
          • Біда — як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка — як калина!
          • Драний кожух — не одежа, чужий чоловік — не надежа.
          • Не дай Бог коня лінивого, а чоловіка ревнивого!
          • Як була я дівочкою — до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею — перестали ходить і з водицею.
          • Чоловік, як ворона, а все ж жінці оборона.
          • В дівках сиділа — плакала, заміж пішла — вити стала.
          • Гарна дівицею, гарна й молодицею.
          • Як гарна молодиця, то гарно й подивиться.
          • На красивого чоловіка дивитись гарно, а з умним жити легко.
          • На красиву жінку гарно дивиться, а з розумною гарно жить.
          • Де красна молодиця, там ясна світлиця.
          • Як сорочка біла, то й жінка мила.
          • Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона.
          • Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь.
          • Жона — княгиня, а хата не метена!
          • Вчи жінку без дітей, а дітей без людей.
          • За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим — молодіє.
          • Коли п'яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче.
          • Рідня до півдня, а як сонце зайде — і сам чорт не найде!
          • Доки не поберуться — любляться, а поберуться — чубляться.
          • Пий пиво — та не лий, люби жінку — та не бий!
          • На зло моїй жінці — нехай мене б'ють.
          • Стара не покине, молодих сам не хочу.
          • Поспішився — оженився і в біду зразу ввалився!
          • Не мав лиха, так оженився.
          • Оженився, як на льоду обломився.
          • Ішов, ішов дорогою — та і в яму впав, любив, любив хорошую — та й плюгаву взяв.
          • Як оженився, так зажурився: треба горшка, миски і колиски.
          • Пий сама, мила, коли таке заварила!
          • Де муж старий, а жінка молода, там рідка згода.
          • Як жениться — то мостом стелиться, а як ожениться — то кісткою в грудях стає.
          • Оженивсь — перемісивсь.
          • В людях Ілля, а вдома свиня.
          • Жінка для совіту, теща для привіту, а матінка рідна лучче всього світу!
          • Мати однією рукою б'є, а другою гладить.
          • Рідна мати високо замахує, а помалу б'є.
          • Нашій мамці гарно й в дранці.
          • В кого ненька, в того й голівка гладенька.
          • Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
          • Біля рідної матки добре дитятку.
          • Росте, як утя на воді.
          • Росте, як на дріжджах.
          • Як не стане — то батько достане, як не буде — то мама добуде.
          • Що мати навчить, то й батько не перевчить.
          • Батькова лайка дужча за материну бійку.
          • Вся сім'я вмісті — так і душа на місці.
          • Малі діточки — що ясні зірочки: і світять, і радують у темну ніченьку!
          • Діти — як квіти: поливай, то ростимуть.
          • Всякій матері свої діти милі.
          • Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.
          • І сова хвалить свої діти.
          • Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.
          • Дітки плачуть, а у матері серце болить.
          • У дитини заболить пальчик, а у матері серце.
          • Рад би до дітей небо прихилити та зорями вкрити!
          • Як грибочки, ростіть, діточки!
          • Горе з дітьми, горе й без дітей.
          • Хата з дітьми — базар, а без них — кладовище.
          • Соловей співа, поки дітей нема.
          • Один син — не син, два сини — півсина, три сини — ото тільки син!
          • Сім синів годую, всім і щастя готую!
          • «Чим ви, хлопці, дома втираєтесь?»-«Батько рукавом, мати подолом, а я на печі так сохну!»
          • Як квочка з курчатами, так і жінка з дитятами.
          • Сім дочок — свій таночок.
          • Сім дочок — свої вечорниці.
          • У кого дочок сім — то й щастя всім, а у мене одна — та й щастя нема.
          • Дочка — як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
          • Син дивиться в хату, а дочка кричить: «Пусти, тату!»
          • Густа каша дітей не розгонить.
          • Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.
          • Не доспи, не доїж, а дитину потіш!
          • Де багацько няньок, там дитя каліка.
          • У семи няньок дитина без носа.
          • Де багато баб, там дитя не в лад.
          • Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
          • Малі діти — малий клопіт, а підростуть — буде великий.
          • Більшають діти — більшають і клопоти.
          • Від малих дітей болить голова, а від великих — серце.
          • Великі діти — великі й турботи.
          • Мала дитина — не виспишся, більша дитина — не наїсишся, велика дитина — не уберешся.
          • Умієш дітей родить — умій же їх і вчить!
          • Не збирай синові худоби — збери йому розум.
          • Любо й неньці, як дитина в честі.
          • Нагинай гілляку, доки молода.
          • Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!
          • Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.
          • Молоде на всі сторони гнеться.
          • Учи сина, як годуєш, бо тоді вже не навчиш, як тебе годуватиме!
          • Виховав дитину в добру годину.
          • Учи дітей не страшкою, а ласкою.
          • Потурай малому, то як виросте — буде тебе на старості бити.
          • Хто дітям потаче, той сам плаче.
          • Каже дитина, що бита, а не хвалиться, за що.
          • Лінивий ученик плачучи до школи йде.
          • Гарна мазана паляниця, а не дитина.
          • Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.
          • Батько-рибалка, то й діти в воду дивляться.
          • Від одної матки, та не одні дітки. В одній руці та й не однакові пальці.
          • Одна мати родить, та не один розум дає.
          • Добрі Діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться.
          • Чотири свічки спалила, поки Гриця умила, а п'ятий каганець — такий Грицько поганець!
          • Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!
          • Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
          • Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
          • Горе тому, в кого нема порядку в дому!
          • Діти, діти, добре з вами літом, а зимувати — горювати!
          • Дядько — не батько, а тітка — не мати.
          • Не навчив батько — не навчить і дядько.
          • Брат — то не батько, сестра — то не мати.
          • На батька надійся, а сам не поганься.
          • Розумна дитина в батьковій свитині.
          • Батьків хліб не навчить, як треба жить.
          • Своя хата — своя стріха; свій батечко — своя втіха!
          • Своя хата не ворог, — коли прийдеш, то прийме.
          • Поки маленькі — то й рідненькі, побільшали — погіршали, а оженилися — сказилися.
          • Охотніше один батько вигодує десять дітей, ніж десятеро дітей одного батька.
          • Вразливе слово від дітей — гірш за болячку, бо не гоїться.
          • Свекор і свекруха одного духа.
          • Свекор — не рідний батько!
          • Рідна мати і б'є, та не болить, а свекруха словами б'є гірше, ніж кулаками.
          • Свекруха — уїдлива муха.
          • Брехлива свекруха невістці не вірить.
          • Кішку б'ють, а невістку докоряють.
          • Цап — не скотина, зять — не людина, а невістка — чужа кістка.
          • Вона в хаті замість помела. (Невістка.)
          • «Хто води принесе?»-«Невістка».-«Хто обід зварить?»-«Невістка».-«Хто гаде у жнива?»- «Невістка». — «Кого б'ють?» — «Невістку». — «А за що?» — «За те, що вона невістка».
          • «Хто винен?» — «Невістка!» — «Так її вдома нема!» — «Та он її плахта на жердці висить!»
          • Дві невістки в хаті — два коти в мішку.
          • Невісток багато, а хата не метена.
          • Син, як син, та синиха лиха.
          • По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
          • З сином сварися — за стіл берися, а з зятем сварися — за двері берися.
          • Хочеш зятечка придбати — мусиш з хати утікати.
          • З сином позмагався — то й на печі зостався, а з зятем позмагався — то й з хати вибирайся.
          • Зять любить взять, а шурин — очі жмурить, та не хоче дать.
          • Зять любить взять — тесть любить честь.
          • Бійся тестя багатого, як чорта рогатого!
          • Тещиного язика аршином не зміряєш.
          • Так м'яко спать, неначе теща постелила!
          • Хома не без ума: не б'є жінки, та тещу.
          • Зовиця, як синиця,- усе хвостом вертить.
          • Як багато родичів, то або сім раз пообідав, або ні разу не їв.
          • Обідала чи й не обідала, аби рід відвідала.
          • Рід великий, а пообідать ніде.
          • Поки рідня одвіда, то сусіда пообіда.
          • Ждала баба внукового книша, та вилізла й душа!
          • Своїх багато, а як приишлось топитися, то ні за кого й вхопитися.
          • Не трать ходу до поганого роду.
          • Як батька покинеш, то й сам загинеш.
          • Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь гладенько.
          • До свого роду хоч через воду.
          • Найдорожча пісня — з якою мати колисала.