ДОДАТОК
до наказу Міністерства
освіти і науки України
від 16. 06. 2015 р. № 641
КОНЦЕПЦІЯ
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ
Сьогодні Українська держава та її
громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно
велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі
своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і
болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних
змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного
поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності,
пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення
нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка
великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.
Серед виховних напрямів сьогодні
найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як
стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам
сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і
прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (раtria) як запоруку власного
особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту,
демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового
способу життя, готовності до змін.
Інтеграційні процеси, що
відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і
громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження
волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну
глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і
реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця,
відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових
ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.
Тому нині, як ніколи, потрібні нові
підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості
особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну
культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним
джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до
освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси
вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.
В основу системи
національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української
державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та
української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає
відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.
Серед них Київська Русь, Велике
князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна
Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна
Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На
особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи
Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як
держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і
плідною військовою та культурною співпрацею.
Особливого
значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу
за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ
століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева
революція, Революція Гідності та ін.
Важливим
завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання
державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними
європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що
призводять до переривання державницької традиції.
Разом
із тим, національно-патріотичне виховання не повинно прищеплювати ідеї
культурного імперіалізму, тобто способу споглядання світу лише очима власної
культури. Ця Концепція виходить з ідеї об’єднання різних народів, національних
та етнічних груп, які проживають на території України, довкола ідеї української
державності, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями,
забезпечують їхній всебічний соціальний та культурний розвиток. Українська
держава заперечує будь-які форми дискримінації, підтримуючи всі мови і
культури, що зазнали такої дискримінації в часи колоніальної залежності
України.
На
жаль, до сьогодні українська освіта не мала переконливої і позитивної традиції,
досвіду щодо виховання патріотизму в дітей та молоді, у попередні часи боялися
взагалі терміну “національний”, а “патріотичне виховання” сприймали винятково в
етнонародному або неорадянському вимірі.
Протягом останніх десятиліть було
розроблено низку концепцій:
Концепція національної системи
виховання (1996);
Концепція національно-патріотичного
виховання (2009);
Концепція Загальнодержавної
цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 рр.;
Концепція громадянської освіти та
виховання в Україні (2012).
Проте жодна з них не була
розгорнута і не втілилася в конкретні кроки з реалізації через зміну векторів
розвитку держави і, відповідно, освітньої політики, через різні уявлення
правлячих еліт на ідеологію і напрями розвитку освіти.
На сучасному етапі розвитку
України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної
незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна
необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів,
спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування
нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:
- повага до національних символів
(Герба, Прапора, Гімну України);
- участь у громадсько-політичному
житті країни;
- повага до прав людини;
- верховенство права;
- толерантне ставлення до цінностей
і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та
національно-мовних особливостей;
- рівність всіх перед законом;
- готовність захищати суверенітет і
територіальну цілісність України.
Відтак, враховуючи всі обставини,
виникає гостра потреба у розробленні концепції, яка б визначала нову стратегію
цілеспрямованого і ефективного процесу виховання суб’єкта громадянського
суспільства, громадянина-патріота України.
Національно-патріотичне виховання
дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів
державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших
соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної
свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого
народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із
захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню
її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом
національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення
особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
Патріотичне виховання – складова
національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього
громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання
громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і
культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин.
Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних,
культурних основ розвитку українського суспільства і держави.
Складовою частиною патріотичного
виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне
виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до
захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити
службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст
визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну
участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з
військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно,
в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного
управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та
об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.
Системна організація
військо-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на підготовку її до
оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної
готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого
покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни.
Мета патріотичного виховання
конкретизується через систему таких виховних завдань:
- утвердження в свідомості і
почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного
та історичного минулого України;
- виховання поваги до
Конституції України, Законів України, державної символіки;
- підвищення престижу
військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до
захисника вітчизни, героя;
- усвідомлення взаємозв’язку
між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною
відповідальністю;
- сприяння набуттю дітьми та
молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах
державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в
життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними
інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати
права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати
конфлікти відповідно до демократичних принципів;
- формування толерантного ставлення
до інших народів, культур і традицій;
- утвердження гуманістичної
моральності як базової основи громадянського суспільства;
- культивування кращих рис
української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти,
чесності, бережного ставлення до природи;
- формування мовленнєвої
культури;
- спонукання зростаючої
особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму,
шовінізму, фашизму.
2. Принципи
патріотичного виховання
Патріотичне виховання спирається на
загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм,
природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та
індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні
принципи, що відображають його специфіку. Серед них:
- принцип національної спрямованості, що передбачає формування
національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського
народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх
народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність,
пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та
захисті своєї держави;
- принцип самоактивності й
саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик;
формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних
рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за
її реалізацію в діях та вчинках;
- принцип полікультурності передбачає інтегрованість української
культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних
передумов: формування в дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного
ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших
народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах,
спроможності сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури
загальнолюдської;
- принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту
і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій
організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді
готовності до захисту вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;
- принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження
духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у
реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;
- принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків
зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.
3. Шляхи
реалізації патріотичного виховання дітей та молоді
3.1. Удосконалення нормативно-правової бази
патріотичного виховання молоді:
- підготовка
нормативно-правових документів з питань національно-патріотичного виховання
молоді, внесення відповідних змін до законодавства;
- розроблення державних і
громадських заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання
негативним наслідкам впливу інформаційної війни;
- розроблення порядку
державного фінансування заходів, спрямованих і на
національно-патріотичне виховання молодих людей;
- підготовка комплексної
програми військово-патріотичного виховання та нормативно-методичного
забезпечення її реалізації з метою виховання здорового підростаючого покоління,
готового захищати національні інтереси та територіальну цілісність України;
- вироблення
науково-теоретичних і методичних засад патріотичного виховання молоді:
включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм
та планів наукових і навчальних закладів (через світову історію можна показати,
як державність поновлювали інші народи, зокрема чехи та поляки; через зарубіжну
літературу показати, як ці народи утверджували свою ідентичність; через
дисципліни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українців у науці і
техніці, якими слід пишатися тощо, бо тільки цілісна і системна картина
гарантуватиме осягнення мети Концепції);
- вивчення потреб молоді,
зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень;
- забезпечення активної участі
сім’ї та родини в розвитку фізичного і морального здорової, патріотично
налаштованої зростаючої особистості.
3.2. Діяльність
органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері
національно-патріотичного виховання:
- проведення заходів
спрямованих на реалізацію патріотичного виховання в закладах системи освіти,
культури, спорту;
- підтримка та сприяння
волонтерським проектам, іншої громадської діяльності та самоорганізації
українських громадян, спрямованої на заохочення молоді до благодійних
соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України;
- створення умов для
популяризації кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини,
героїчного минулого і сучасного українського народу, підтримки професійної й
самодіяльної творчості;
- активне залучення до
патріотичного виховання дітей та молоді учасників бойових дій на Сході України,
членів сімей Героїв Небесної Сотні, бійців АТО та їхніх сімей, діячів сучасної
культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і
патріотичну позицію;
- залучення молоді до участі у
збереженні і підтримці єдності українського суспільства, у громадському русі
задля громадянського миру і злагоди;
- сприяння спортивній і
фізичній підготовці, спрямованій на утвердження здорового способу життя молодих
громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання;
- налагодження співпраці з
військовими формуваннями України як мотивація готовності до вибору військових
професій;
- сприяння роботі клубів за
місцем проживання, центрів патріотичного виховання та інших громадських
організацій, які здійснюють патріотичне виховання молоді;
- активізація виховної роботи
з дітьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої військово-патріотичної гри
“Сокіл” (“Джура”);
- удосконалення підготовки та
перепідготовки кадрів, які займаються питаннями національного і патріотичного
виховання дітей та молоді в системі освіти, культури, спорту.
3.3. Співпраця органів державної
влади та органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством:
- активне залучення до
національно-патріотичного виховання дітей та молоді дитячих і молодіжних
громадських організацій (об’єднань), використання їхнього досвіду, потенціалу,
методів роботи у вихованні патріотів України;
- організаційна та фінансова
підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій,
спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;
- долучення батьківської
громадськості до популяризації кращого досвіду патріотичного виховання;
- посилення громадського
контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно
національно-патріотичного виховання молоді.
3.4. Інформаційне забезпечення національно - патріотичного виховання дітей
та молоді:
- організація у теле-,
радіопрограмах, Інтернет-ресурсах та в друкованій пресі постійно діючих рубрик,
що популяризують українську історію, боротьбу українського народу за
незалежність, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного
виховання різних соціальних інституцій; підтримка україномовних молодіжних
засобів масової інформації;
- запобігання пропаганді в
засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності,
поширення порнографії та інших матеріалів, що суперечать загальнолюдським та
національним духовним цінностям, заперечують суверенність Української держави;
- виробництво кіно - і
відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової, художньої
літератури національно-патріотичного спрямування;
- підготовка інформаційної та
науково-популярної літератури для батьків з питань патріотичного виховання
дітей та молоді у сім’ї; висвітлення в засобах масової інформації кращого
досвіду родинного виховання;
- здійснення заходів щодо
розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених
архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури,
довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг
патріотичної спрямованості.
Процес патріотичного виховання
дітей і молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і
сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам.
Етапи
впровадження національно-патріотичного виховання дітей та молоді
На першому етапі (2015 р.) планується :
- створення
нормативно-правового підґрунтя, інформаційно-методичного забезпечення для
здійснення національно-патріотичного виховання дітей та молоді;
- створення Центру
патріотичного виховання у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України;
- створення інформаційного
ресурсу, присвяченого цій тематиці;
На другому етапі (2016-2017 рр.) передбачається:
- розроблення програм,
навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування
для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих освітніх закладів,
спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді;
- підготовка та видання
науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних
заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання тощо;
На третьому етапі (2018-2019 рр.) забезпечується :
- проведення моніторингу
системи патріотичного виховання дітей та молоді за допомогою соціологічних
опитувань, анкетування, психологічного тестування;
- проведення
науково-методичних конференцій, створення банку передового педагогічного
досвіду на інформаційному веб-ресурсі;
- аналіз здобутого,
встановлення досягнень і викликів, корекція навчально-виховних впливів з
урахуванням результатів моніторингу.
Очікувані
результати:
У результаті впровадження системи
національно-патріотичного виховання очікується:
– забезпечення у молодого
покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття
вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та
шанування національної пам’яті;
– зацікавленість молоді щодо
служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання
громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів,
цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової,
демократичної, соціальної держави;
– збереження стабільності в
суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності
та безпеки;
– створення ефективної
виховної системи національно-патріотичного виховання молоді;
– консолідація зусиль
суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.
Необхідною умовою втілення
Концепції в практику є широке обговорення її положень і завдань, проведення
конференцій, круглих столів, семінарів, що будуть актуалізувати порушені цією
Концепцією питання і завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних
заходів з їх реалізації.
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКИХ
ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ
Бем Наталія Вікторівна, канд. іст. наук,
доцент кафедри історії та документознавства
Національного авіаційного університету
Анотація
У статті розкриваються конкретні засоби періодичних видань, спрямовані на розвиток
української національно-патріотичної ідеї, виховання патріотичних почуттів у молоді.
Ключові слова: національне виховання, національна ідея, національно-культурне життя
українців, інноваційні проекти.
Annotation
The article deals with methods of the press aimed at the development of the Ukrainian nationalpatriotic
idea and the upbringing of patriotic feelings among the youth.
Key words: national education, national idea, national and cultural life of the Ukrainians,
innovation projects.
Відродження української нації неможливе без зусиль держави, спрямованих на
виховання громадянської свідомості молодого покоління, формування з нього ядра
української інтелігенції, без уважного ставлення старшого покоління до студентської
молоді. Ще 25 червня 2009 р. на засіданні колегії Міністерства освіти і науки України
було прийнято рішення про затвердження Концепції національного виховання
студентської молоді, в якій наголошувалося на необхідності розроблення практичних
заходів, котрі б сприяли реалізації цієї Концепції. Значна частина українського
суспільства сьогодні з розумінням ставиться до національного виховання як до
першооснови поваги держави до самої себе.
У Концепції вказано: «Відповіддю на виклики сучасного світу має стати
національне виховання студентської молоді, котра формуватиме ядро української
інтелігенції на основі національної ідеї. Національна ідея об'єднує й консолідує
суспільство, сприяє виробленню активної життєвої позиції молодої людини,
становленню її як особистості. Національний характер виховання полягає у
формуванні людини як громадянина України незалежно від її етнічного та
соціального походження, віросповідання та передбачає створення спільноти
самодостатніх людей, які об'єднані національною ідеєю та оберігають свої цінності й
свободи» [1].
Національно-патріотичне виховання молоді неможливе без інноваційної участі в
цьому процесі засобів масової інформації, зокрема періодичних видань. Висвітленню
питань національного виховання у засобах масової інформації приділяли увагу українські
науковці В. Гнатюк, М. Стельмахович, Ю. Завалевський. Помітний внесок у розробку цієї
проблеми здійснено Л. Кулішенко у посібнику «Проблеми національного виховання у
2
засобах масової інформації». У книзі проведений цілісний аналіз проблеми національного
виховання у вітчизняній педагогічній журналістиці за період з 1991 до 2004 р., визначений
зміст національного виховання на сучасному етапі розвитку вітчизняної педагогічної
науки. На основі характеристики матеріалів за роками виявлено тенденцію щодо
актуалізації питання виховання національно свідомої молоді в українському суспільстві;
створено інформаційну модель національного виховання; виявлено сучасний ідеал
національного виховання[2].
Основою консолідації нації є національні цінності українців, піднесення науки і
культури, моральні цінності громадськості. Висвітлення національно-культурного життя
українців є одним з важливих завдань засобів масової інформації, саме тих видань, яким
не байдужа доля прийдешніх поколінь українців. У державі відзначаються День
соборності України, День незалежності. В їх основі покладено принцип політичного
самовизначення українського народу. А чи вміємо ми прищепити молоді гордість за свою
Батьківщину, виховати своїх дітей справжніми патріотами?
Міркуванням щодо шляхів реалізації Концепції національного виховання і
присвячено дану статтю. Її метою є висвітлення конкретних засобів періодичних видань,
спрямованих на розвиток української національно-патріотичної ідеї, виховання
патріотичних почуттів у молоді. У поле зору потрапили публікації в газеті «День» та
громадсько-політичних газетах Київської області «Вишгород», «Трибуна праці», «Вісник
Кагарличчини», «Макарівські вісті».
Про кількість періодичних видань в Україні свідчать наступні дані. У відповідності
до каталогу періодичних видань, у 2014 р. в Україні буде видаватися 1290 назв газет [3].
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича одержує 79 назв газет [4]. Переважна частина
загальноукраїнських видань, в яких сконцентрований високий журналістський потенціал,
потужна виробнича база, не публікують матеріали, які, хоча б опосередковано, впливали
на розвиток української національно-патріотичної ідеї. Достойною противагою їм є газети
«День», «Голос України», районні громадсько-політичні газети.
Так, інноваційним проектом газети «День» є Міжнародний фотоконкурс, який
проводиться вже 15 років поспіль. Конкурс світлин перетворився на сучасний засіб
патріотичного виховання громадян України всіх поколінь. Про це свідчать і критерії
оцінки найкращих фотографій, яких дотримується журі конкурсу. Так, від партнера XIV
Міжнародного фотоконкурсу – Посольства Ізраілю в Україні – учасник конкурсу
А. Нестеренко одержав винагороду за світлину «В яблучко», на якій зображений
український хлопчик у вишиванці, що стріляє з лука. Один з напрямків конкурсу –
орієнтація на життєстверджуючі цінності, історії успіхів наших співгромадян. На думку
3
А. Нестеренка, газета «День» «організовує унікальний міжнародний фотоконкурс,
аналогів якому практично немає» [5,с.12]. Він вважає, що сьогодні актуально показувати
хороші, світлі моменти, які надихають жити, наповнюють життя змістом і гордістю за
нашу Україну. Черговий етап конкурсу проводився і у вересні 2013 р. Роботи приймали на
XV Міжнародний фотоконкурс вже у п’яти номінаціях: «Події», «Особистість», «Життя,
як воно є», «Український світ» та «Світ очима дітей». При цьому до участі у фотоконкурсі
запрошувалися всі охочі: професійні фотографи, фотожурналісти, аматори та діти до 18
років [5,с.12].
Ще одним унікальним проектом газети «День», який покликаний сприяти
інтелектуальному зростанню молоді, формуванню громадянської позиції, поглибленню
історичних знань, надає можливість по-новому осмислити трагічні сторінки історії
українського народу є видання добірної серії книжок «Бронебійна публіцистика», яка
вміщує важливі мемуари, есе, памфлети, роздуми та повчання видатних українців.
Особливо небайдужими виявилися до цих видань викладачі і студенти-гуманітарії. Газета
«День» на своїх сторінках розмістила враження і роздуми студентів-журналістів
Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка про «Бронебійну
публіцистику». Так, Ольгу Фотельну вразила праця Михайла Драгоманова «Пропащий
час», в якій автор наголошує на потребі створення вільної від «добрих сусідів» держави.
Спираючись на історичну минувшину, письменник подає своє бачення цієї потреби.
Студентка пише: «Видно, що автор сам не сприймає як польську, так і московську владу,
наводячи рядки з поезії Т. Шевченка про «Варшавське сміття» та «грязь Москви». Однак
він визнає, що цей переломний момент Україна мала пройти, щоб нарешті зрозуміти, чого
вона хоче — волі чи пут» [6,с.6]. Книжка В’ячеслава Липинського «Вступне слово для
читачів із ворожих таборів» викликала у студентки Оксани Грушанської такі думки:
«Критика ж, яку дає автор український еліті, звинувачуючи її у відсутності належного
благородства та в інших вадах, — дійсно блискуча. Що ж стосується ідей, висловлених на
початку XX століття, то вони, безперечно, лишаються актуальними і зараз. На мою думку,
«Вступне слово...» — своєрідний посібник натхнення на українство. Тому що після його
прочитання усвідомлюєш відповідальність за майбутнє нації, і з’являється бажання
берегти її, берегти та втілювати національні ідеї та просто бути гідною донькою своєї
України» [6,с.6].
Газета «День» тривалий час впроваджує в життя нові патріотичні проекти. Серед
останніх — нове видання в серії «Бібліотека газети «День» «Україна Incognita», котре
назване «Підривна література». Плануються нові цікаві видання: це публіцистика Андрія
Сахарова та Івана Огієнка, «несподіваний» Степан Бандера, статті Андрія Шептицького та
4
Юрія Шевельова, Валерія Марченка і Михайла Грушевського, бестселер Ліни Костенко й
унікальні спогади про Василя Стуса та взагалі про радянську табірну систему, маловідоме
листування та щоденникові записи Тараса Шевченка [7,с.2]. Всі ці видання спрямовані на
розвиток національної самосвідомості молоді – патріотичне виховання через класику
української літератури дозволяє зробити це в повному обсязі.
Значну увагу розвитку національно-патріотичних почуттів молоді приділяють
районні громадсько-політичні газети. Важливою темою, яку піднімають журналісти газети
«Вишгород», є становище шкільництва, культурні, літературні, патріотичні заходи, які
проводяться у школах міста Вишгород. Це видання справді можна назвати громадським,
воно не перетворилося на широку трибуну виступів українських депутатів. Газета
висунула гасло «Читай і пиши про своє місто» ї намагається об’єднати усіх мешканців
міста і району, активно долучаючись до масових заходів і висвітлюючи їх на свої
сторінках.
На сторінках газети «Вишгород» публікуються статті, які безпосередньо
присвячені вихованню української молоді. У газеті є рубрики, присвячені широкому
обговоренню освітніх проблем району, проблемам навчання українською мовою, розвитку
рідного правопису, аналізу навчального процесу. У газеті чимало публікацій, які мають
на меті не тільки висвітлити процес здобуття знань українськими дітьми, а й прищепити
їм основи національного виховання. Серед таких публікацій замітка від 12 вересня 2013 р.
«Урок націоналізму», в якій розповідається про заняття зі старшокласниками
Вишгородської гімназії «Інтелект», який провів член спілки письменників Німеччини
Віктор Тимченко. Цей захід відбувся під знаком виходу у світ нової книги публіциста
«Час націоналізму», у якій йдеться про стратегію виживання у сучасному світі. Розмова з
дітьми йшла про особливості нинішньої ситуації у світі та ймовірні напрями виживання
націй у глобалізованому світі.
До сфери культурно-освітньої тематики, що висвітлюється на сторінках газети,
входять література, мистецтво, релігія. Важливим чинником розвитку національної
культури українців є поглиблене вивчення історії. Газета «Вишгород» не обминає своєю
увагою цей напрям роботи. Рубрика «Про ці історичні події цікаво знати» заповнюється
важливими датами, подіями, замітками про видатних людей. Варто зауважити, що
публікації на історичні теми розраховані на широке коло читачів. Дуже часто в них
простежуються ідеї збереження національних традицій, гордість за героїчну минувшину
українського народу. Так, у газеті від 14 вересня 2013 р. вміщено матеріали, присвячені
звільненню міст і сіл України від фашистських загарбників. Естафета Воїнської Слави під
гаслом «Пишаємось Великою Перемогою», йдеться у повідомленні, пройде 26 містами
5
України. Стартувала естафета у Харкові, далі Вахту пам’яті приймуть Чернігів, Полтава,
Запоріжжя, Дніпропетровськ [8,с.2]. У цьому ж номері читаємо про урочисте відкриття 13
вересня 2013 р. на території Вишгородської пожежної частини пам’ятного знаку
пожежникам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС – мешканцям району[8,с.2].
Змістовні матеріали на історичні теми публікують на своїх сторінках «Макарівські
вісті». Тут можна ознайомитися з дослідженнями макарівського історико-краєзнавчого
клубу «Пошук». Серед них матеріали про історію відомих садиб у Макарівському районі,
біографії видатних людей, унікальні документи Мотижинського архіву [9,с.4]. Газета
закликає свято берегти пам'ять про земляків, які у трагічні роки історії зберегли та
передали наступним поколінням надбання предків, традиції та духовність народу.
Знайшлося місце в газеті і для «Літературного куточку». Тут розміщують поезії, мемуари,
презентації книг. Серед них презентація книги В. Святненка «Рідний край над Здвижень-
рікою. У терновому вінку».
Чимало матеріалів, які об’єднують громадян України національною ідеєю,
розміщує на своїх сторінках «Трибуна праці» – суспільно-політична газета Іванківського
району. Так, наприклад, у жовтні 2013 р. детально висвітлювався творчий марафон для
дітей «Майбутнє України будуємо разом». На свято дитячої творчості в Іванкові прибули
діти з п’яти районів Київської області, демонструючи свої таланти, любов до рідного краю
[10,с.2]. У газеті за 28 жовтня 2013 р. можемо ознайомитися зі статтею «Гурт «Надія»
святкує перший ювілей», присвяченій місцевим аматорам сцени села Розважів [11,с.2].
Таким чином, національно-патріотичне виховання, здійснюване через ЗМІ, є
важливою складовою відродження української нації. Далеко не вся періодика, яка
видається в Україні, приділяє увагу цій темі. Але ті видання, для яких ця тематика не є
чужою, спрямовують свої зусилля на формування національно-патріотичних почуттів у
молоді, усвідомлюючи, що національно-патріотичне виховання є одним із стрижнів, на
яких ґрунтується незалежність та ідентичність українського народу.
1. Концепція національного виховання студентської молоді [Електронний ресурс] . – Режим доступу: lnu.edu.ua›general/vicerector_train/concept_vykh_…
2. Кулішенко Л. А. Проблеми національного виховання у засобах масової інформації
[Текст] : навч. посіб. / Л. А. Кулішенко. – Суми : СумДУ, 2007. ─ 173 с.
3. Каталог періодичних видань на 1-ше півріччя 2014 року [Електронний ресурс] . –
Режим доступу: www.presa.ua/?mod=mod3&ind=6)
4. Перелік періодичних видань України за 2013 рік [Електронний ресурс] . – Режим
доступу: www.library.univ.kiev.ua/ukr/subscription/ukr.php3)
5. Лубчак В. «День» відкриває світи. У прямому розумінні» [Текст] /В. Лубчак //День. –
2013. – 2 липня. – С.12.
6
6. Загоруйко Н. «Після прочитання цієї праці все змінюється...» [Текст] /Н. Загоруйко
//День. – 2013. – 7-8 вересня. – С.6.
7. Івшина Л. Ми маємо бути готові… [Текст] /Л. Івшина //День. – 2013. – 19-20 липня. –
С.2.
8. Під прапорами Перемоги //Вишгород. – 2013. – 14 вересня. – С.2.
9. Букет Є. Мотижинський архів – джерело для досліджень історії козацтва [Текст]
/Є. Букет //Макарівські вісті – 2012. – 2 листопада. – С.4.
10. Рябокляч Т. У вінку з дитячих талантів [Текст] /Т. Рябокляч //Трибуна праці – 2013. –
26 жовтня. – С.2.
11. Павленко Н. Гурт «Надія» святкує перший ювілей [Текст] /Н. Павленко //Трибуна
праці – 2013. – 29 жовтня. – С.2
Комментариев нет:
Отправить комментарий